See other templatesSee other templates
Menu
Ви тут: ШколаСторінка психолога

Сторінка психолога

Практичний психолог Власенкова Євгенія Володимирівна

 

 

 

Мене звати Власенкова Євгенія Володимирівна, я психолог школи.

Запрошую вас до групи на сторінці 

Facebook      https://www.facebook.com/groups/592531914941465

де є багато цікавої інформації

 Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину.       

 Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити».

 

 На  консультації  у  психолога  ви  завжди  знайдете:

-  увагу;

  -  конфіденційність;

  -  необхідну допомогу та  підтримку

        

Психолог  не дає конкретних  порад, не  оцінює «правильно – неправильно», «добре – погано».  Психолог використовує  свої  знання, навички, практичний  досвід,  щоб допомогти  Вам побачити  та  усвідомити причини своїх проблем та  шляхи  їх  вирішення.

 

Навіщо дітям потрібні шкільні психологи?

 

Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?

 У деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.

 У чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?

 Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.

Психолог  школи проводить консультації для дітей та батьків у вирішенні питань:

1. Підвищення рівня розвитку пізнавальних психічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, мислення, увага).

2. Вивчення та формування особистісних якостей, ціннісних орієнтирів, розвиток обдарованості дитини, підвищення самооцінки.

3. Розвиток комунікативних та організаторських (лідерських) здібностей учнів.

4. Допомога у професійному самовизначеності старшокласників.

5. Профілактика та корекція поведінкових порушень в учнів.

6. Просвітницька робота серед учнів, батьків по формуванню навичок здорового способу життя.

Завдання практичного психолога ґрунтуються на основі посадових обов’язків психолога школи та вимог навчального закладу:

  • Сприяти всебічному розвитку психіки особистості школярів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.
  • Визначення рівня розвитку пізнавальних процесів пам’яті, уваги, уяви, мислення, сприйняття.
  • Активізація прояву пізнавальної сфери учнів.
  • Діагностика та корекція девіантних проявів поведінки важковиховуваних учнів.
  • Психологічний супровід учнів 1-их, 5-их класів в процесі їх адаптації до навчання.
  • Психологічна допомога учням у їх професійному самовизначенню.
  • Корекція прояву дезадаптивних явищ серед учнів, що навчаються у системі профільного навчання.
  • Виявлення учнів із затримкою психічного розвитку та психологічна допомога цим учням.
  • Формування взаємної емпатії, поваги з метою згуртованості класного та педагогічного колективів.
  • Аналіз сімейного виховання учнів і його впливу на поведінку та навчальну мотивацію.
  • Формування взаємної стратегії поведінки між батьками та школою під час навчання і виховання учнів.

 

 

Слід відмітити, що успішність вирішення важливих проблем навчально-виховного процесу, пов’язаних із недисциплінованістю, важковиховуваністю, неуспішністю, невстиганням, дезадаптацією учнів, залежить від єдності зусиль 4-ох сторін:

  • вчитель;
  • учень;
  • психолог;
  • батьки.

Практика показує, що відсутність взаємодії, узгодженості думки однієї із сторін ускладнює розв’язання проблеми або ж з часом загострює її.

Поради

"Як боротися з булінгом»

 

1. Упевнися, що ти не є кривдником по відношенню до інших.

2. Заступайся за тих, кого ображають.

3. Якщо ти став жертвою булінгу -  розкажи про це дорослим, яким довіряєш (батькам, вчителю),або повідом про це анонімно.

4. Дій хоробро, йди та ігноруй бешкетника. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись і піди. Ігноруючи задираку, ти показуєш, що він тобі байдужий.

5. Якщо побачив, що над кимось знущаються, клич на допомогу, привертай увагу дорослих.

6. Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.

 7. Є питання - телефонуй на Національну дитячу "гарячу" лінію:        0 800 500 225 або 116 111.

 

 

Психологічні ознаки булінгу:

  • У дитини мало або взагалі немає друзів.
  • Боїться ходити до школи/ брати участь у заходах з однолітками.
  • Ходить до школи довгим «нелогічним» шляхом.
  • Втрачає інтерес до навчання/ починає погано вчитися.
  • Приходить додому сумна, зі сльозами.
  • Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на погане самопочуття.
  • Погано спить.
  • Втрачає апетит, стає тривожною, має низьку самооцінку.
  • Просить додаткові гроші на кишенькові витрати (щоб відкупитися від агресора).

 

Фізичні ознаки булінгу:

  • Поламані іграшки.
  • Образи в соціальних мережах.
  • Зламані окуляри.
  • Відео знущання над жертвою.

 

 

Булінг у школі: що це таке і як з ним боротися?

 

Булінг ( англ.bully – залякувати, цькувати, задирати) – агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування іншої дитини з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

В системі цькування вирізняють три сторони: жертви, нападники та свідки. 

 

Види булінгу

  1. ВЕРБАЛЬНИЙ (СЛОВЕСНИЙ)

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну належність, інвалідність, особливості стилю одягу і т.п.)

 

  1. ФІЗИЧНИЙ БУЛІНГ

Фізичне залякування або боулінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, бійках, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

 

3.СОЦІАЛЬНИЙ БУЛІНГ

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, гри, заняття спортом, трапези за обіднім столом чи громадської діяльності.

 

4.КІБЕРБУЛІНГ

Полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

 

Жертви та булери

Найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.

Булерами найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків,але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.

 

 

Що робити? Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старших, яким дитина довіряє. Також варто звернутися до шкільних вчителів та звернути їхню увагу на цю проблему. У найкритичнішій ситуації варто залучити поліцейських і навіть подумати про зміну місця навчання.

 

ОБЕРЕЖНО !

 

! Законом України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» торгівля (купівля та продаж) органами та іншими анатомічними матеріалами людини ЗАБОРОНЕНА!

! Злочинці обманюють! За обіцяну грошову винагороду вони втягують людину (потенційного донора) у кримінальний бізнес, нехтуючи її життям та здоров'ям. Остерігайтесь шахрайських схем!

! Операція з вилучення будь-якого органу людини може нанести безповоротну шкоду здоров'ю людини!

! Людина, яка погоджується на донорство, має право знати свої права та володіти повною інформацією щодо можливих наслідків життю та здоров'ю!

! Цей злочин поряд! Щороку громадські організації виявляють в Україні осіб, які постраждали від торгівлі людьми саме з метою вилучення органів людини в рамках злочину, скоєного за ст. 143 та ст. 149 Кримінального Кодексу України!

 

Нелегальна трансплантація - це ризик для життя та здоров'я ! 

 

Подбай про близьких друзів

 

  • Розкажи про небезпеку потрапити у рабські умови за кордоном.
  • Передай корисні поради тим, збирається за кордон.
  • Протидій стереотипам: потерпілими від торгівлі людьми стають не тільки жінки, а й чоловіки та діти!
  • Прояви співчуття та розуміння до людини, яка постраждала від торгівлі людьми.
  • Знайди організації, які надають реабілітаційні послуги потерпілим від торгівлі людьми, якщо твої знайомі потребують допомоги.
  • Зв’яжись з місцевими організаціями, які протидіють торгівлі людьми у твоєму регіоні, та дізнайся, як ти можеш долучитися до їх роботи.
  • Пам’ятай, що доки існуватиме загроза потрапити у рабство хоча би для однієї людини, - вона існуватиме для всіх!
  • Приєднуйся до протесту на www.stoptrafficking.org.ua

 

8 800 505 50 10

 

 

Торгівля людьми – проблема сучасності

 

Не ризикуй собою не ставай рабою. Зроби крок на зустріч безпеці!

 

                     

 

Адаптація п’ятикласників

 

Ознаки успішної адаптації:

 

  • задоволеність дитини процесом навчання;
  • дитина легко справляється з програмою;
  • ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;
  • задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Ознаки дезадаптації:

 

  • зовнішній вигляд дитини змучений, стомлений;
  • небажання дитини ділитися своїми враженнями про проведений день;
  • прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми;
  • небажання виконувати домашні завдання;
  • негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників;
  • скарги на ті чи інші події, пов’язані зі школою;
  • неспокійний сон;
  • труднощі ранкового пробудження, млявість;
  • постійні скарги на погане самопочуття.

 

Перша умова шкільного успіху п’ятикласника – безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися.

 

 

Меню

Menu

Карта сайта

Menu
Go to top